Палала свічка на столі...

 Палала свічка на столі...

Хлібину мати цілувала.

Своє малесеньке дитя -

До серця з болем пригортала...

Стікали сльози по щоках.

Молитву губи шепотіли.

Щоб пережити зиму цю

У Бога милості просили...

Сховала пригоршню зерна...

- Най, до весни...може посію...

І цілувала немовля...

Маленьку на життя надію...

- Минуть голодні ці часи.

Ти виростеш,мій мужній сину.

І не забудеш ти мабуть...

Заплачену за волю ціну...

Палає свічка на столі.

Дідусь - хлібину обіймає...

Болять йому роки оті...

Ціну життя - він добре знає.

Пам'яті жертв голодомору...

25.11.2022

Автор Безина Наталія